Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 904/7352/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів :Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015у справі№ 904/7352/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного підприємства фірми "МГТ"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"проспонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення 82 567,30 грн.,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 у справі № 904/7352/15 (суддя Колісник І.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді - Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ПП фірми "МГТ" основний борг в сумі 64 028,60 грн. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 904/7352/15 та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представники позивача та відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2011 у справі № 40/5005/13259/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012, стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ПП фірми "МГТ" борг в розмірі 473 905,85 грн.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Дніпропетровської області 29.11.2011 було видано наказ.

29.12.2012 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 40/5005/13259/2011 на стадії виконавчого провадження було затверджено мирову угоду сторін, відповідно до пунктів 1 та 2 якої ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" визнав свою заборгованість перед ПП фірми "МГТ" у розмірі 406 689,84 грн., яка підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2011 у справі № 40/5005/13259/2011, яке набрало чинності, та прийняв на себе зобов`язання щодо виконання вказаного рішення, шляхом перерахування грошових коштів протягом 60 місяців з 01 лютого 2013 року рівними частинами в сумі 6 778,16 грн.

12.03.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 40/5005/13259/2011 за заявою ПП фірми "МГТ" було внесено виправлення до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2012. Доповнено її резолютивну частину другим, третім та четвертим абзацами наступного змісту: "Стягувач - Приватне підприємство фірма "МГТ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 45/3, ЄДРПОУ 20257864)"; "Божник - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ЄДРПОУ 00178353)"; "Ухвала є виконавчим документом в порядку ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та набирає законної сили з моменту її прийняття, а саме з 29.12.2012 року"; "Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня набрання нею законної сили, а саме до 30.12.2013 року".

У зв'язку з невиконанням ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" умов затвердженої судом мирової угоди, ПП фірма "МГТ" 17.04.2015 звернулось до відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції із заявою № 164 від 16.04.2015 про прийняття до примусового виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2012 у справі № 40/5005/13259/2011.

Постановою заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 23.04.2015 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, оскільки не передбачає будь-яких примусових дій, та може бути пред'явлена до виконання в строк до 30.12.2013.

У зв'язку з несплатою ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" щомісячних платежів по 6 778,16 грн. за графіком мирової угоди - протягом жовтня, грудня 2014 року, січня, березня - серпня 2015 року та частковою заборгованістю за лютий 2015 року у розмірі 3 025,16 грн., ПП фірма "МГТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про спонукання останнього до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2012 у справі № 40/5005/13259/2011, шляхом стягнення заборгованості у розмірі 82 567,30 грн. на користь ПП фірми "МГТ".

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент винесення ухвали суду про затвердження мирової угоди від 29.12.2012, зазначена мирова угода не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, а відтак позивач не позбавлений права на судовий захист у випадку порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за вказаною мировою угодою. При цьому, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за мировою угодою від 29.12.2012 строки сплати якої настали на час звернення з позовом в сумі 64 028,60 грн. В іншій частині позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки строки оплати інших щомісячних платежів (з вересня 2015 року по 31.01.2018 року) на час звернення до суду не настали.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони мають право, зокрема, укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.

Мирова угода на стадії виконання судового рішення укладається з метою встановлення (зміни) способу та порядку виконання ухваленого судового рішення і грунтується на взаємних поступках сторін. Вказана мирова угода покликана сприяти виконанню судового рішення, зокрема шляхом визначення конкретних заходів, дій, які сторони зобов'язуються вчинити.

У разі невиконання однією із сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні вказаного позову, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 № 6-274цс15.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" щомісячних платежів за графіком мирової угоди, розмір заборгованості останнього за вказаною мировою угодою строки сплати якої настали на час звернення з позовом до суду становить 64 028,60 грн. При цьому, решта суми передчасно заявлена позивачем до стягнення, оскільки строки оплати інших щомісячних платежів (з вересня 2015 року по 31.01.2018 року) на час звернення до суду не настали.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 64 028,60 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" умов мирової угоди, відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Що стосується належності ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2012 про затвердження мирової угоди до виконавчих документів, необхідно зазначити наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа закріплено у ст. 18 вказаного Закону, відповідно до якої у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення.

Однією з підстав відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктом 5 ст. 3 зазначеного Закону (в редакції від 21 квітня 1999 року) було передбачено, що мирові угоди, які затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Однак Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" положення пункту 5 статті 3 Закону виключено.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що на момент винесення ухвали суду про затвердження мирової угоди від 29.12.2012 зазначена мирова угода не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, а відтак позивач не позбавлений права на судовий захист у випадку порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за вказаною мировою угодою, є законним і обгрунтованим.

Доводи касаційної скарги про те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської від 29.12.2012 про затвердження мирової угоди була приведена у відповідність до вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак набула ознак виконавчого документа і має виконуватися у примусовому порядку, у зв'язку з внесенням до неї виправлень ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 у справі № 40/5005/13259/2011, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" ухвали про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом. При цьому, незважаючи на доповнення, внесені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015, остання все одно, на відміну від виконавчого документа, не передбачала будь-яких примусових дій.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 904/7352/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 904/7352/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 904/7352/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц